Фінансова і податкова реформи. Як уникнути помилок? (ч.2)

Тому й ініціюється всебічний посилений контроль, мета якого – вивести всіх «на чисту воду». Тоді, про які партнерські відносини з платниками податків, у такому разі, може йти річ під час податкових реформ, що ініціюються?

Забезпечити контроль за всіма і за всім в державі – це складна річ і яскраві докази вже є. Маю на увазі спробу загнати в один реєстр декларації державних службовців. Що з цього вийшло? Поки що нічого ефективного.

Тепер коротко, що пропоную я.

Податок на доходи фізичних осіб потрібно зробити з помірною прогресивною шкалою ставок і обов’язковими стандартними та персональними вирахуваннями, що ґрунтуються на адекватних показниках прожиткового мінімуму в країні. Очевидно, що прив’язка має бути до реформ пенсійної системи і медичного страхування.

Податок на прибуток підприємств слід змінити шляхом додавання такого нового елемента податку, як інвестиційна пільга. Принцип такий: «Інвестуй у виробництво отриманий прибуток і не плати податок. Все». Не потрібно шукати складних рішень, де є прості. У поєднанні з контролем за трансфертним ціноутворенням даний крок здатен зробити диво з проблемою залучення інвестицій і подоланням існуючого податкового розриву. І ніякий податок на виведений капітал тоді не знадобиться.

Акцизний податок не функціонуватиме без електронної акцизної марки. Але навіть вона не допоможе, якщо будуть «дірки» на кордонах, проблеми з корупцією на митниці та в податковій.

Найскладніше зі спрощеною системою оподаткування. Якщо коротко, то її вирішення полягає виключно у відновленні належного контролю за недоброчесними платниками.

Йдемо далі. Що із системою адміністрування у податковій сфері? Перше, на чому слід сконцентрувати зусилля, то це на корегуванні розподілу функцій між Мінфіном і Податковою службою. Вважаю, що Податкова служба має займатися розробкою політики в сфері технологій адміністрування податків. Податкова політика – це вже зона відповідальності Мінфіну та профільного комітету Верховної Ради України із залученням експертного середовища. А рішення про поділ Податкової служби на дві нові структури взагалі вважаю помилкою, адже це далеко не реформа.

Треба змінювати систему податкових перевірок, як і підходи до планування й оцінки цієї роботи. Дехто заявляє, що потрібно скасувати план податкових надходжень. Я же прибічник скасування річних планів податкових перевірок. В основу механізму відбору об’єктів перевірок час покласти інформаційні технології, штучний інтелект, який доповнюється експертним інтелектом, а не показники ризиковості, які легко змінюються за потреби в ручному режимі. Ефективність перевірок буде значно вищою, якщо їх здійснюватимуть в оперативному режимі, швидко реагуючи як на недоброчесну поведінку платників податків, так і на економічну кон’юнктуру. Розвивати можливості податкових перевірок шляхом інвестицій в IT-технології (штучний інтелект, дата-майнінг) – означає змінити саму стратегію перевірок.

Такі новаторські зміни, погоджуюсь, потребують серйозних зусиль, витрат часу і, головне, матеріальних ресурсів. Особисто я не чув, щоб подібні завдання і шляхи їх вирішення, хоча б у постановочному плані, виносились на обговорення авторами реформ.