Контрольовані іноземні компанії (CFC/КІК) і нові податкові умови. Думка експерта

Інтернаціоналізація світової економіки потребує як створення умов для розвитку бізнесу та взаємодії окремих держав з міжнародними організаціями, зокрема фінансовими, так і постійного вдосконалення міжнародно-правових форм і засобів оподаткування. Вирішення цих проблем є основним завданням співробітництва у сфері міжнародного податкового права, насамперед, за напрямом налагодження взаємодії податкових юрисдикцій на основі балансу інтересів. Це дозволить: мінімізувати роль фіскального фактору в прийнятті рішень щодо розвитку міжнародного бізнесу; диверсифікувати форми взаємодії суверенних податкових юрисдикцій; усунути багатократне оподаткування та його негативні наслідки; забезпечити передбачуваність і стабільність режиму оподаткування; захистити права платників податків; створити чіткі правові основи у сфері оподаткування міжнародної економічної діяльності; усунути несанкціоноване оподаткування міжнародної економічної діяльності;  ефективно протидіяти недобросовісній практиці у сфері оподаткування та боротися з податковими порушеннями.

Лібералізація умов міжнародної економічної діяльності, поступове вдосконалення адміністративних, валютних та інших запобіжників у взаємовідносинах між державами призводить до того, що податкові умови  набувають важливого значення під час вибору території ведення підприємницької діяльності, укладення угод і реєстрації компаній. Адже сучасні правила оподаткування дають бізнесу забагато можливостей для спекулювання податковими ставками, режимами та статусами.

Тому Україна приєдналась до міжнародної програми розширеного співробітництва Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо протидії розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування – Плану дій BEPS, який покриває різні сфери протидії агресивному податковому плануванню. З цією метою вступив в силу Закон України від 16.01.2020 № 466-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”.

Особливим для України стало те, що впровадження кроків Плану дій BEPS є передумовою для лібералізації валютного регулювання, яке відповідає вимогам Основного закону держави та зобов’язанням країни в рамках Угоди про асоціацію із ЄС. Крім цього, приєднання до Плану дій BEPS та імплементація до Податкового кодексу України кроку 3 Плану дій BEPS “Розробка ефективних правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (CFC/КІК)” дозволить Україні забезпечити додаткові надходження до держбюджету України за рахунок підвищення прозорості міжнародних транзакцій суб’єктів господарювання. А запровадження ефективних правил оподаткування контрольованих іноземних компаній запобігатиме використанню агресивних схем податкового планування, сприятиме запровадженню міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі, вдосконалить процедуру адміністрування податків та зборів, а також сприятиме дотриманню принципу справедливості оподаткування.

Зауважу. По-перше, норми, що пов’язані з оподаткуванням контрольованих іноземних компаній, є принципово новими як для міжнародного, так і внутрішньодержавного податкового права. Цей факт свідчить про важливість правового регулювання контрольованих іноземних компаній як для доктрини, так і практики застосування, насамперед, для їх розуміння платниками податків. По-друге, із запровадженням в національному податковому законодавстві правил трансфертного ціноутворення зріс розмір штрафів за вчинення правопорушень у цій сфері правовідносин, що викликає незадоволення з боку бізнесу. Така ситуація залишається і в умовах запровадження кроку 3 Плану дій BEPS. Розміри нових штрафів з КІК розраховуються з прив’язкою до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Відповідно до вимог пункту 120.7 статті 120 ПК неподання контролюючою особою звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Важливим для платників податків є й запровадження колегіального розгляду матеріалів податкової перевірки комісією з питань розгляду заперечень та встановлення чіткого переліку обставин, які підлягають встановленню під час розгляду матеріалів, а також створення при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику постійно діючого колегіального органу Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків на рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Однак, підкреслю. Оскільки стаття 39-2 “Контрольовані іноземні компанії” Податкового кодексу України  набрала чинності з урахуванням вимог пункту 1 Прикінцевих положень Закону України № 466-IX з 1 січня 2021 року практика Верховного Суду щодо розгляду й вирішення справ у цій сфері правовідносин станом на сьогодні відсутня. Проте, у подальшому така практика буде значною, особливо враховуючи реалізацію європейських прагнень України. З метою імплементації кроку 3 Плану дій BEPS та вимог Закону України № 466-IX національна судова система повинна бути здатною ефективно та якісно розв’язувати можливі суперечки у сфері діяльності та оподаткування контрольованих іноземних компаній.

Віктор БАЗОВ, Доктор юридичних наук, головний науковий спiвробiтник iнституту законодавства ВерховноI Ради Украiни, консультант Голови Комiтету ВРУ, науковий консультант Верховного Суду, професор кафедри.

Джерело: Базов В.П. Контрольовані іноземні компанії (КІК: поняття та принципи ), Слово Національної школи суддів України, 2020, № 5.