Обмежена податкова справедливість. Чи допоможуть високі податки на «космічні» зарплати подолати нерівність у суспільстві?

Не відкрию великої таємниці для читача, якщо дозволю висловити власну думку. У наступному році нам – звичайним платникам податків та представникам бізнесу слід очікувати нововведень у податковій сфері. Адже Уряд у пошуку, як це видно з матеріалів ЗМІ, нових інноваційних моделей щодо впровадження прогресивної шкали ставок податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). Мета – підвищення соціальної справедливості вітчизняної системи оподаткування, подолання нерівності у суспільстві. Але, як на мене, збільшення оподаткування високих зарплат – це лише напівзахід, який не допоможе у вирішенні вказаної проблеми.

Реакція же експертного середовища, як завжди, неоднозначна. Від розуміння того, що податкова система недосконала і тому її потрібно коригувати, до жорсткого неприйняття такої ініціативи, визначеної як популізм і невігластво. Істина, як завжди, десь посеред крайнощів усього спектра наукових та експертних думок.

Спробуємо в цьому розібратися і для цього, звичайно, звернемося до наукової думки.

Адже не випадково податкові реформи, що проводяться в світі, коригуються за рекомендаціями наукового середовища. У світовій науці за менш як десять років результати досліджень у сфері податкової політики суттєво посприяли економічному зростанню (https://zn.ua/ukr/finances/noviy-podatkoviy-kompromis-313105_.html).

Що ж стосується України, то численними дослідженнями доведено, що за критерієм розподілу податкового тягаря наша податкова система є регресивною. Частка податкових зобов’язань у сумарному доході найбідніших більша і значно, ніж у доходах заможних громадян. Ситуація у суспільстві потребує більш справедливого розподілу результатів економічної діяльності. Адже проблема нерівності загострюється і її наслідків не варто недооцінювати.

З огляду на це нові законодавчі ініціативи у цьому напрямі виглядатимуть цілком логічними і можуть сприяти досягненню більшої справедливості нашої системи оподаткування.

Але хочу констатувати, що, нажаль, вагома частка вітчизняних експертів чомусь залишилися в парадигмі десятирічної давності і в своїх рекомендаціях дбає лише про спрощення, менші ставки, ширші бази оподаткування, що суто теоретично правильно, адже це зменшує надлишковий податковий тягар в економіці. Але захоплення податковим “мінімалізмом” у сподіванні на інвестиції, зважаючи лише на ефект детінізації від зменшення ставок податків, слабкий аргумент у країні, де основні фактори соціально-економічних проблем криються у зовсім іншій сфері функціонування держави. Власне, практика боротьби з корупцією, численні експерименти з детінізацією нашої економіки це безпосередньо засвідчують.

І не слід забувати, що якщо ефективність податкової системи в усіх аспектах – від технологій адміністрування до передбачуваності податкової політики держави більшою мірою потрібна підприємцям, великому капіталу, то справедливість потрібна всім. Якщо пересічний громадянин-платник податків цієї країни не бачитиме справедливості в усьому, починаючи з податків, ми й надалі тупцюватимемо на місці в своєму розвитку, реформах, нескінченних дискусіях про тіньовий сектор економіки, цементуючи наше відставання від європейських і світових лідерів.

Для того щоб зрозуміти зростаючу прірву між ними й нами, досить порівняти проблеми, якими переймався світовий істеблішмент на цьогорічному Всесвітньому економічному форумі в Давосі. З усього почутого там стосовно предмета нашої уваги була висловлена позиція про обмеженість підтримки економічного зростання монетарними заходами для більшості країн світу і потребу в продуманих фіскальних діях і структурних реформах. Актуальним це зауваження є і для нашої економіки.

Тому нові законодавчі ініціативи щодо запровадження в державі прогресивної шкали ставок ПДФО є похвальними хоча б своїми намірами, спробою актуалізувати проблему досягнення податкової справедливості. Проте, як завжди, існує купа “але”, і зумовлені вони, про що свідчать результати чисельних наукових досліджень, факторами та обставинами, які потрібно взяти до уваги під час імплементації таких рішень.

Але про це далі буде. Якщо цікаво або готові до дискусії – приєднуйтесь! Готовий до відповідей на Ваші запитання.

Константин Швабій, професор, експерт «Growford Institute»