Обмежена податкова справедливість. Збільшення оподаткування високих зарплат – лише напівзахід

Один з них полягає у тому, що на відміну від розвинутих країн, де діють прогресивні ставки, для нас краще єдина плоска ставка податку. Але це правильно лише частково. Чому?

По-перше, наш досвід з плоскими ставками поки не призвів до відчутної детінізації економіки, економічного зростання завдяки зменшенню саме податкового навантаження. За оцінками Мінекономіки, у 2000-х роках тіньовий сектор економіки України стабільно коливався навколо 40% офіційного ВВП. Хоча за оцінками міжнародних експертів, цей рівень дорівнював 50%.

По-друге, у керівників державних підприємств і державних службовців в країнах ЄС і заробітних плат таких немає, які наші реформатори собі встановили (державні службовці вищого рангу цього й не приховують). Тому, більшості звичайних громадян ці новації насправді не стосуватимуться. Але, з іншого боку, це може боляче вдарити по топ-менеджменту українських та іноземних підприємств корпоративного сектору економіки. От тут можливі негативні економічні наслідки. Вони призведуть до відтоку кваліфікованих працівників за кордон. Однак, спрощена система оподаткування допоможе легко вирішити цю проблему.

Тепер про головне. Боротьба із зловживаннями – це чудово. Але прагнення збільшити справедливість оподаткування за рахунок державних службовців, тобто така собі обмежена податкова справедливість, не вирішує загальної проблеми вітчизняної системи оподаткування. Якої саме? Занадто високого податкового навантаження на найменш заможних платників податків, яких в державі є абсолютна більшість.

Ураховуючи це, давно слід подбати про зменшення податкового навантаження на низькооплачуваних громадян України шляхом запровадження персональних і стандартних вирахувань, як елементів моделі ПДФО, що ґрунтуються на адекватних показниках прожиткового мінімуму в країні та індивідуальних витратах на медицину, освіту, накопичувальне пенсійне забезпечення (https://zn.ua/ukr/zepovit/vid-fiskalizaciyi-do-rozvitku-334090_.html).

Ці рекомендації, звичайно, не претендують на істину в останній інстанції, але, як на мене, цілком відповідають реаліям, і, головне, вимогам сьогодення. Очевидно, що у короткостроковому періоді застосування таких вирахувань призведе до зменшення податкових надходжень, Особливо це відчують на собі місцеві бюджети. Але прогресивність і, головне, разом з нею відчуття справедливості вітчизняної системи оподаткування для основної маси населення України гарантовано зростуть. І це справить значно більший позитивний ефект на економіку в цілому, ніж розуміння того, що хтось у сотні разів більше за тебе заробляє та утричі більше сплачує податків.

Аргумент навіть невеличкої, але відчутної прибавки в своїй кишені може бути першим кроком на шляху відновлення довіри між державою та суспільством. А кооперація, побудована на довірі, може творити дива!

Кожного разу, коли ми стикаємося з якоюсь проблемою, нам здається, що далі бути ще гірше вже не може. Проте, якщо будемо рухатися напівзаходами, як у випадку з обмеженою податковою справедливістю, то може бути й гірше. Є ризик опинитися в ситуації не подвійного виграшу, а подвійного програшу, і існуючих проблем податкової системи не вирішити.

Запрошую небайдужих до дискусії – приєднуйтесь! Готовий до відповідей на Ваші запитання. Константин Швабій, професор, експерт «Growford Institute»