Податкові новації і перші результати. Чи варто заспокоюватися на досягнутому?

 

Мова йде про різницю між обсягами податків, що мають сплатити платники, і реаліями, які фактично надійшли до бюджету. Чим розрив більший, тим вище показник «тінізації» економіки. Спроби ДПС побороти «тінь» підвищенням автоматизації та покращенням адміністрування суттєвих результатів не дали. І це не єдине, що непокоїть.

Нагадаю, шо податкова ефективність ПДВ – це відношення чистих податкових надходжень з даного виду податку до обсягів постачання без ПДВ. Цей показник характеризує випуск товарної продукції суб’єктами господарювання і відображає стан економіки в реальному часі. І, ось доволі цікаві висновки.

Нещодавно введена система електронного адміністрування ПДВ містить інформацію про об’єкти оподаткування та податкові зобов’язання суб’єктів господарювання за КВЕД і товарними групами. Ці дані, по суті, є міжгалузевим балансом вітчизняної економіки, який несе інформацію про обсяги сплачених податків і рівень економічного зростання. Він розраховується щорічно за єдиною методологією і дозволяє мати в хронологічному порядку показники. Також, можна оперативно здійснити порівняльну оцінку однорідних показників, що мають  відношення до різних відомств.

Отже, аналізуючи можливості від даної новації можна дійти до таких висновків.

По-перше, введена система електронного адміністрування ПДВ розширює можливості для аналізу ризиків. Запроваджений на її базі метод порівняння міжгалузевих балансів хоча і має ряд недоліків, але є більш простим і не потребує збору й обробки додаткових даних, крім тих, що містяться в системі електронного адміністрування.

По-друге, розрахунок податкового розриву з ПДВ можна здійснити за даними КВЕД і використовувати цей показник у подальшому як індикатор ризиків видів і суб’єктів господарювання.

По-третє, податкова ефективність ПДВ за 2020 рік перевищила 3-х відсотковий бар’єр, хоча, за попередніми розрахунками, мала бути 4.8%. Отже, резерви по лінії адміністрування ПДВ існують.

Підсумую. Підстав для заспокоювання у керівництва ДПС не зменшилось. Адже неспроста з 2016 року в системі ДПС функціонує система моніторингу критеріїв оцінки ризиків, відома як «СМКОР». Може, це запобіжний захід або просто збіг обставин? Але, про це далі буде.

 

Костянтин Швабій, професор,

експерт «Growford Institute»